зайців

ЗА́ЙЦІВ, цева, цеве.

1. Прикм. до за́єць; належний зайцеві, зайцям, заячий (у 1 знач.).

Зайцева схованка;

Зайців хвіст.

2. у знач. ім. за́йцеві, вих, мн. Родина ссавців ряду зайцеподібних, розповсюджена на всіх континентах, крім Антарктиди.

Зайцеві зазвичай пересуваються стрибками. Часто живуть у норах чи ущелинах, не роблять запасів на зиму та не впадають у сплячку (з наук.-попул. літ.).