закаблучок

Закаблук, -ка

м.

1) Задникъ (въ сапогѣ). Од Полтави до Прилуки заламала закаблуки. н. п.

2) хата закаблуком. Домъ, построенный въ видѣ буквы Г. Лебед. у. ум. закаблучок. Купив мені черевички, — закаблучки риплять. Грин. III. 654.

Значення в інших словниках

1. закаблучок — закаблу́чок іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. закаблучок — див. каблук  Словник синонімів Вусика
3. закаблучок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до закаблук.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. закаблучок — ЗАКАБЛУ́ЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до закаблу́к. Купив мені черевички, — закаблучки риплять (Сл. Гр.).  Словник української мови в 11 томах