закандзюблюватися

Закандзюблюватися, -лююся, -єшся

сов. в. закандзюбитися, -блюся, -бишся, гл. Загинаться, загнуться (крючкомъ). Ніс закандзюбився як у кобця. Стор. МПр. 4. воно такії на діло закандзюбилось. Ном. № 10010. Похоже, какъ будто что-то изъ этого и выйдетъ.

Значення в інших словниках

1. закандзюблюватися — закандзю́блюватися дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. закандзюблюватися — Закарлючуватися, загинатися; (на панів) пнутися <�пертися, пошиватися> в.  Словник синонімів Караванського
3. закандзюблюватися — -юється, недок., закандзюбитися, -иться, док., розм. 1》 Загинатися гачком; закарлючуватися. 2》 перен., на кого. Виявляти ознаки переходу у вищу соціальну групу. 3》 безос., перен., на що. Виявляти перші ознаки початку чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. закандзюблюватися — ЗАГНУ́ТИСЯ (набрати вигнутої чи загнутої форми), ЗАКОЦЮ́РБИТИСЯ розм., ЗАДЗЮ́БИТИСЯ розм., ЗАКАРЛЮ́ЧИТИСЯ розм., ЗАКАНДЗЮ́БИТИСЯ розм. — Недок.  Словник синонімів української мови
5. закандзюблюватися — ЗАКАНДЗЮ́БЛЮВАТИСЯ, ю́ється, недок., ЗАКАНДЗЮ́БИТИСЯ, иться, док., розм. 1. Загинатися гачком, закарлючуватися. Так йому буде літ під сорок; ніс закандзюбився, довгенькі вуси, а очі карі (Стор.  Словник української мови в 11 томах