закандзюблюватися

ЗАГНУ́ТИСЯ (набрати вигнутої чи загнутої форми), ЗАКОЦЮ́РБИТИСЯ розм., ЗАДЗЮ́БИТИСЯ розм., ЗАКАРЛЮ́ЧИТИСЯ розм., ЗАКАНДЗЮ́БИТИСЯ розм. — Недок.: загина́тися, гну́тися, закоцю́рблюватися, коцю́рбитися, закарлю́чуватися, карлю́читися, закандзю́блюватися, кандзю́битися рідко. Велів (Герман) спустити себе помалу вниз, по дорозі скрізь обмацуючи цямрини, чи де не загнулися під напором воску (І. Франко); Гострий ніс (отця Сафонія) ще більше задзюбився (В. Речмедін); Він лежить недужий у хаті один. ..Ніс пожовк і ще більше закарлючився. Очі закриті (І. Цюпа); Він був кощавий, низькорослий; довгий і прямий ніс його закандзюбився (Є. Гуцало). — Пор. 1. зігну́тися.

Значення в інших словниках

1. закандзюблюватися — закандзю́блюватися дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. закандзюблюватися — Закарлючуватися, загинатися; (на панів) пнутися <�пертися, пошиватися> в.  Словник синонімів Караванського
3. закандзюблюватися — -юється, недок., закандзюбитися, -иться, док., розм. 1》 Загинатися гачком; закарлючуватися. 2》 перен., на кого. Виявляти ознаки переходу у вищу соціальну групу. 3》 безос., перен., на що. Виявляти перші ознаки початку чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. закандзюблюватися — ЗАКАНДЗЮ́БЛЮВАТИСЯ, ю́ється, недок., ЗАКАНДЗЮ́БИТИСЯ, иться, док., розм. 1. Загинатися гачком, закарлючуватися. Так йому буде літ під сорок; ніс закандзюбився, довгенькі вуси, а очі карі (Стор.  Словник української мови в 11 томах
5. закандзюблюватися — Закандзюблюватися, -лююся, -єшся сов. в. закандзюбитися, -блюся, -бишся, гл. Загинаться, загнуться (крючкомъ). Ніс закандзюбився як у кобця. Стор. МПр. 4. воно такії на діло закандзюбилось. Ном. № 10010. Похоже, какъ будто что-то изъ этого и выйдетъ.  Словник української мови Грінченка