Словник української мови Грінченка

закатований

Закато́ваний, -а, -е

1) Замученный истязаніями, пытками.

2) Неуступчивый, упрямый. Він закатований та упертий. Левиц. Пов. 106.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. закатований — закато́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. закатований — див. упертий  Словник синонімів Вусика
  3. закатований — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до закатувати. || закатовано, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм., діал. Затятий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. закатований — Закато́ваний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. закатований — ЗАКАТО́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до закатува́ти. Спиніться, скиньте шапку й шанобливо схиліть голову. Там лежать мученики, закатовані мстивими фашистами (Ковінька, Чому я не сокіл.., 1961, 45); // закато́вано, безос. присудк. сл.  Словник української мови в 11 томах