закатований

ЗАКАТО́ВАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до закатува́ти.

Спиніться, скиньте шапку й шанобливо схиліть голову. Там лежать мученики, закатовані мстивими фашистами (Ковінька, Чому я не сокіл.., 1961, 45);

// закато́вано, безос. присудк. сл.

Від діда Лавріна довідався він, що.. його батька закатовано за землю (Сміл., Зустрічі, 1936, 31).

2. у знач. прикм., діал. Затятий.

— Та вони так б’ються од того часу, як побрались. І він закатований та упертий, і вона така сама (Н.-Лев., І, 1956. 414).

Значення в інших словниках

1. закатований — закато́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. закатований — див. упертий  Словник синонімів Вусика
3. закатований — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до закатувати. || закатовано, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм., діал. Затятий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. закатований — Закато́ваний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. закатований — Закато́ваний, -а, -е 1) Замученный истязаніями, пытками. 2) Неуступчивый, упрямый. Він закатований та упертий. Левиц. Пов. 106.  Словник української мови Грінченка