заколесник

Заколе́сник, -ка

м.

1) Чека, колышекъ для задержанія колеса на оси. Камен. у. Kolb. І. 66. Заколесник загубили і колесо зліта. Св. Л. 74.

2) = колісник. Хто з них чоботар, той латає чоботи, хто заколесник, той лагодить коло воза, хто ткач — тче полотно. Шух. І. 146.

Значення в інших словниках

1. заколесник — заколе́сник іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. заколесник — див. палиця  Словник синонімів Вусика
3. заколесник — -а, ч. Кілок, якого закладають в отвір на осі, щоб не спадало колесо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. заколесник — Заколе́сник, -ка; -ники, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. заколесник — ЗАКОЛЕ́СНИК, а, ч. Кілок, який закладають в отвір на осі, щоб не спадало колесо. Заколесник загубили і колесо зліта (Свидн., Люборацькі, 1955, 52).  Словник української мови в 11 томах