Словник української мови в 11 томах

заколесник

ЗАКОЛЕ́СНИК, а, ч. Кілок, який закладають в отвір на осі, щоб не спадало колесо.

Заколесник загубили і колесо зліта (Свидн., Люборацькі, 1955, 52).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. заколесник — заколе́сник іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. заколесник — див. палиця  Словник синонімів Вусика
  3. заколесник — -а, ч. Кілок, якого закладають в отвір на осі, щоб не спадало колесо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. заколесник — Заколе́сник, -ка; -ники, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. заколесник — Заколе́сник, -ка м. 1) Чека, колышекъ для задержанія колеса на оси. Камен. у. Kolb. І. 66. Заколесник загубили і колесо зліта. Св. Л. 74. 2) = колісник. Хто з них чоботар, той латає чоботи, хто заколесник, той лагодить коло воза, хто ткач — тче полотно. Шух. І. 146.  Словник української мови Грінченка