закоїти

Зако́їти, -ко́ю, -їш

гл. Начать дѣлать дурное. Спусти їм, то таке закоють, і власть твою собі присвоить. Котл. Ен. V. 37.

Значення в інших словниках

1. закоїти — зако́їти дієслово доконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. закоїти — -ою, -оїш, перех., рідко. Док. до коїти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. закоїти — ЗАКО́ЇТИ, о́ю, о́їш, перех., рідко. Док. до ко́їті. Спусти їм —то таке закоять [воїни Турна] І власть твою собі присвоять (Котл., І, 1952, 218).  Словник української мови в 11 томах