закоїти
Зако́їти, -ко́ю, -їш
гл. Начать дѣлать дурное. Спусти їм, то таке закоють, і власть твою собі присвоить. Котл. Ен. V. 37.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- закоїти — зако́їти дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- закоїти — -ою, -оїш, перех., рідко. Док. до коїти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- закоїти — ЗАКО́ЇТИ, о́ю, о́їш, перех., рідко. Док. до ко́їті. Спусти їм —то таке закоять [воїни Турна] І власть твою собі присвоять (Котл., І, 1952, 218). Словник української мови в 11 томах