закоїти
ЗАКО́ЇТИ, о́ю, о́їш, перех., рідко. Док. до ко́їті.
Спусти їм —то таке закоять [воїни Турна] І власть твою собі присвоять (Котл., І, 1952, 218).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- закоїти — зако́їти дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- закоїти — -ою, -оїш, перех., рідко. Док. до коїти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- закоїти — Зако́їти, -ко́ю, -їш гл. Начать дѣлать дурное. Спусти їм, то таке закоють, і власть твою собі присвоить. Котл. Ен. V. 37. Словник української мови Грінченка