закошувати
ЗАКО́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАКОСИ́ТИ ошу́, о́сиш, док., перех., розм.
1. Те саме, що ско́шувати.
— Тоді вільні степи були, — скільки хто закосив, те й твоє (Вишня, І, 1956, 34).
2. тільки док. Почати косити.
У Трохименка, коли вуйко закошував нову ручку, зринуло дивне бажання пожартувати з ним (Кос., Новели, 1962, 118).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- закошувати — зако́шувати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- закошувати — -ую, -уєш, недок., закосити, -ошу, -осиш, док., перех., розм. 1》 Те саме, що скошувати. 2》 тільки док. Починати косити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- закошувати — Закошувати, -шую, -єш сов. в. закосити, -кошу, -сиш, гл. 1) Начинать, начать косить. 2) Скашивать, скосить. А за мною молодою ходе смертонька з косою, хоче мене умертвити, ще й косою закосити. Грин. III. 142. 3) Зарабатывать, заработать косьбою. Словник української мови Грінченка