Словник української мови Грінченка

закружити

Закружи́ти, -жу, -жиш

гл. Закружить, начать двигаться (летать и пр.) кругами. Борон смерти де закружить. Федьк. І. 60.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. закружити — закружи́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. закружити — -ужу, -ужиш, док., розм. 1》 перех. Те саме, що закрутити I 1), 2). 2》 неперех. Те саме, що закружляти 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. закружити — ЗАКРУЖИ́ТИ, ужу́, у́жиш, док., розм. 1. перех. Те саме, що закрути́ти 1, 2. Раптом схопивши дівку за стан, закружив [Мамай] її, засмикав, заштовхав (Ільч., Козапьк. роду.., 1958, 326). ◊ Закружи́ти го́лову кому — те саме, що Го́лову закрути́ти ( див.  Словник української мови в 11 томах