закружити

ЗАКРУЖИ́ТИ, ужу́, у́жиш, док., розм.

1. перех. Те саме, що закрути́ти 1, 2.

Раптом схопивши дівку за стан, закружив [Мамай] її, засмикав, заштовхав (Ільч., Козапьк. роду.., 1958, 326).

◊ Закружи́ти го́лову кому — те саме, що Го́лову закрути́ти ( див. голова́).

Думка, що Суліман є безпосереднім посланцем такої фінансової величини, як Річинський, закружили голову Безбородькові (Вільде, Сестри.., 1958, 51);

У голові́ закружи́ло, безос. — про стан запаморочення.

[Олекса:] Сестро, що се у тебе за пиво, що зразу так у голові закружило… (Вас., III, 1960, .47).

2. неперех. Те саме, що закружля́ти 2. закружляти.

Ой, чайки закружать сьогодні у горі… (Нагн., Вибр., 1950, 124).

Значення в інших словниках

1. закружити — закружи́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. закружити — -ужу, -ужиш, док., розм. 1》 перех. Те саме, що закрутити I 1), 2). 2》 неперех. Те саме, що закружляти 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. закружити — Закружи́ти, -жу, -жиш гл. Закружить, начать двигаться (летать и пр.) кругами. Борон смерти де закружить. Федьк. І. 60.  Словник української мови Грінченка