закрутка

Закрутка, -ки

ж.

1) = завертка 1. Маркев. 93.

2) Завертка, закрутка для запиранія воротъ. Шух. І. 87. см. завертка 2.

3) Часть ручной мельницы. см. млин ручний. Шух. І. 104.

4) Колокъ у скрипки для натягиванія струнъ. Вх. Лем. 415.

Значення в інших словниках

1. закрутка — за́крутка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. закрутка — (на дверях) защіпка; (кучерів) закруток, сов. завиток; ПОБ. закручена коса; АНАТ. звивина; МЕД. приб. джгут.  Словник синонімів Караванського
3. закрутка — -и, ж. 1》 Дерев'яний брусочок, що обертається на забитому в щось гвіздку (для замикання дверей і т. ін.). 2》 Те, що має заокруглену, спіральну форму або закручений кінець; завиток. || Те саме, що закруток. 3》 розм. Зібрані у вузол коси, волосся. 4》 анат.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. закрутка — И, ж. Консервація. Закрутки на зиму.  Словник сучасного українського сленгу
5. закрутка — ЗА́ВИ́ТОК (те, що має форму спіралі, закручені лінії), ЗА́КРУТКА, ЗАВИТУ́ШКА розм.; ФІ́ГЕЛЬ заст. (архітектурна оздоба). Я бачу, як знов вона (кранівниця) в світанки, Крізь іскор рої і диму завитки, Несе понад цехом важкі болванки (Я.  Словник синонімів української мови
6. закрутка — ЗА́КРУТКА, и, ж. 1. Дерев’яний брусочок, що обертається на забитому в щось гвіздку (для замикання дверей і т. ін.). Вже вечоріло, коли Микола побачив перед собою похилу браму. Звичним рухом відшукав закрутку й сам відчинив собі хвіртку (Вільде, Троянди..  Словник української мови в 11 томах