Орфографічний словник української мови

закрутка

за́крутка

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. закрутка — (на дверях) защіпка; (кучерів) закруток, сов. завиток; ПОБ. закручена коса; АНАТ. звивина; МЕД. приб. джгут.  Словник синонімів Караванського
  2. закрутка — -и, ж. 1》 Дерев'яний брусочок, що обертається на забитому в щось гвіздку (для замикання дверей і т. ін.). 2》 Те, що має заокруглену, спіральну форму або закручений кінець; завиток. || Те саме, що закруток. 3》 розм. Зібрані у вузол коси, волосся. 4》 анат.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. закрутка — И, ж. Консервація. Закрутки на зиму.  Словник сучасного українського сленгу
  4. закрутка — ЗА́ВИ́ТОК (те, що має форму спіралі, закручені лінії), ЗА́КРУТКА, ЗАВИТУ́ШКА розм.; ФІ́ГЕЛЬ заст. (архітектурна оздоба). Я бачу, як знов вона (кранівниця) в світанки, Крізь іскор рої і диму завитки, Несе понад цехом важкі болванки (Я.  Словник синонімів української мови
  5. закрутка — ЗА́КРУТКА, и, ж. 1. Дерев’яний брусочок, що обертається на забитому в щось гвіздку (для замикання дверей і т. ін.). Вже вечоріло, коли Микола побачив перед собою похилу браму. Звичним рухом відшукав закрутку й сам відчинив собі хвіртку (Вільде, Троянди..  Словник української мови в 11 томах
  6. закрутка — Закрутка, -ки ж. 1) = завертка 1. Маркев. 93. 2) Завертка, закрутка для запиранія воротъ. Шух. І. 87. см. завертка 2. 3) Часть ручной мельницы. см. млин ручний. Шух. І. 104. 4) Колокъ у скрипки для натягиванія струнъ. Вх. Лем. 415.  Словник української мови Грінченка