Словник української мови Грінченка

закуйовдити

Закуйо́вдити, -джу, -диш

гл.

1) Перепутать, взбить (волоса).

2) Сдѣлаться мятели. Оце б'є яке! Оце закуйовдило! Мир. Пов. І. 115.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. закуйовдити — закуйо́вдити дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. закуйовдити — -джу, -диш, док., розм. 1》 перех. Розпатлати, сплутати; закудлати (волосся). 2》 безос. Почати віяти, мести.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. закуйовдити — ЗАКУЙО́ВДИТИ, джу, диш, док., розм. 1. перех. Розпатлати, сплутати; закудлати (волосся). 2. безос. Почати віяти, мести. — Пустіть хоч у хату… Оце б’є яке! Оце закуйовдило! (Мирний, III, 1954, 12).  Словник української мови в 11 томах