закуйовдити

закуйо́вдити

-джу, -диш, док., розм.

1》 перех. Розпатлати, сплутати; закудлати (волосся).

2》 безос. Почати віяти, мести.

Значення в інших словниках

1. закуйовдити — закуйо́вдити дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. закуйовдити — ЗАКУЙО́ВДИТИ, джу, диш, док., розм. 1. перех. Розпатлати, сплутати; закудлати (волосся). 2. безос. Почати віяти, мести. — Пустіть хоч у хату… Оце б’є яке! Оце закуйовдило! (Мирний, III, 1954, 12).  Словник української мови в 11 томах
3. закуйовдити — Закуйо́вдити, -джу, -диш гл. 1) Перепутать, взбить (волоса). 2) Сдѣлаться мятели. Оце б'є яке! Оце закуйовдило! Мир. Пов. І. 115.  Словник української мови Грінченка