закіль

За́кіль

нар. Пока. Світи, зоре, на все поле, закіль місяць зійде. Мет. 37. Я в школі аж у трьох дяків учивсь, закіль навчивсь читання да писання. К. Дз. 232.

Значення в інших словниках

1. закіль — спол., діал. Поки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. закіль — ЗА́КІЛЬ, спол., діал. Поки. Закіль знайшла прута, Пересердилася, А на свого миленького Змилосердилася (з народної пісні).  Словник української мови у 20 томах
3. закіль — за́кіль (за́кім, за́нім) → заки (ст)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
4. закіль — За́кіль, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)