залящати

Залящати, -щу, -щи́ш

гл. = заляскотіти. Як закричить, залящить! Кв. І. 125. Козаки зареготались, аж луна по лісу залящала. Стор. МПр. 104. Як крикне не своїм голосом: кукуріку!... аж у вухах залящало! Стор. І. 236.

Значення в інших словниках

1. залящати — заляща́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. залящати — -щу, -щиш, док. 1》 Почати лящати, швидко говорити високим різким голосом; заверещати. || Дуже голосно, дзвінко заспівати. || Заспівати, видаючи специфічні звуки, лящання (про птахів). || Лунко загавкати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. залящати — ЗАЛЯЩА́ТИ, щу́, щи́ш, док. 1. Почати лящати, швидко говорити високим різким голосом; заверещати. — Ти знаєш, де корови? — пита [господиня] знову. — Не знаю, — прогугнявила Солоха. — Не знаєш? — залящала міщанка. — роздобула чорта на свою шию!..  Словник української мови в 11 томах