залізце

Залізце, -ця

с.

1) ум. отъ залізо.

2) залізця каркові, лютрові. см. лютрові залізця [лютровий]. Вх. Пч. II. 7.

Значення в інших словниках

1. залізце — залі́зце іменник середнього роду предмет з заліза  Орфографічний словник української мови
2. залізце — -я, с. Те саме, що залізко 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. залізце — ЗАЛІ́ЗЦЕ, я, с. Те саме, що залі́зко 1. Головною частиною рубанка і фуганка є залізце — стальна пластинка, гостро заточена з нижнього боку (Гурток «Умілі руки..», 1955, 53); В руках у нього був цілий жмут комишевого й березового пруття, різні залізця (Скл., Святослав, 1959, 8).  Словник української мови в 11 томах