замова —
замо́ва іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
замова —
(від кого) замовлення; (магічні слова) замовляння, замовини, р. заклин, нашепт, г. заговір.
Словник синонімів Караванського
замова —
-и, ж. 1》 діал. Замовлення. 2》 етн. Те саме, що замовляння 2).
Великий тлумачний словник сучасної мови
замова —
ЗАМО́ВЛЕННЯ (доручення виготовити, підготувати щось у певний термін), ЗАМО́ВА діал.; ЗАЯ́ВКА (перев. від організацій, установ). Одного дня з радгоспу надійшло термінове замовлення на ящики для черешень (О. Гончар); Робить (вироби) чоловік..
Словник синонімів української мови
замова —
ЗАМО́ВА, и, ж. 1. діал. Замовлення. Робить чоловік.. «на уряд», на замову (Фр., II, 1950, 130). 2. етн. Те саме, що замовля́ння 2. Він проти того скарбу знає замову і зараз усе може узяти, тільки нема чим довезти того добра (Кв.-Осн.
Словник української мови в 11 томах