Словник української мови Грінченка

замружити

Замружити, -жу, -жиш

гл. Зажмурить, закрыть, смежить (глаза). Нема такого а ні дня, а ні ночі, щоб не плакали мої чорні очі. І спання на них нігди не буває, хоць я їх замружу, смуток пробуджає. Чуб. V. 16.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. замружити — замру́жити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. замружити — див. замружувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. замружити — МРУ́ЖИТИ (прикривати очі повіками), ЖМУ́РИТИ, ЗАЖМУ́РЮВАТИ, ЗАМРУ́ЖУВАТИ, ЗМРУ́ЖУВАТИ, ЩУ́ЛИТИ, ЩУ́РИТИ, ЗІЩУ́ЛЮВАТИ (ЗЩУ́ЛЮВАТИ), СКУ́ЛИТИ розм.; ПРИМРУ́ЖУВАТИ, ПРИЖМУ́РЮВАТИ, ПРИЩУ́ЛЮВАТИ, ПРИЩУ́РЮВАТИ, СКА́ЛИТИ розм., ЗАСКА́ЛЮВАТИ розм.  Словник синонімів української мови
  4. замружити — Замру́жити, -ру́жу, -жиш, -жать; замру́ж, -ру́жте = зажму́рити  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)