Словник української мови Грінченка

замощувати

Замощувати, -щую, -єш

сов. в. замости́ти, -щу́, -стиш, гл.

1) Замащивать, замостить, закладывать, заложить. Треба позламувать дубців з усякого дерева та й замостить, тоді вже ніщо не розірве греблі. Грин. І. 180.

2) Покрывать, покрыть. Хмарами пів неба замостило. Греб. 367.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. замощувати — замо́щувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. замощувати — див. мостити  Словник синонімів Вусика
  3. замощувати — -ую, -уєш, недок., замостити, -ощу, -остиш, док., перех. Вистилати, покривати якусь поверхню або закривати, закладати вибоїну, отвір (каменем, дерев'яними брусками, дошками і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. замощувати — Замо́щувати, -мо́щую, -щуєш; замости́ти, -мощу́, -мо́стиш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)