Великий тлумачний словник сучасної мови

замощувати

замо́щувати

-ую, -уєш, недок., замостити, -ощу, -остиш, док., перех.

Вистилати, покривати якусь поверхню або закривати, закладати вибоїну, отвір (каменем, дерев'яними брусками, дошками і т. ін.).

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. замощувати — замо́щувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. замощувати — див. мостити  Словник синонімів Вусика
  3. замощувати — Замо́щувати, -мо́щую, -щуєш; замости́ти, -мощу́, -мо́стиш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. замощувати — Замощувати, -щую, -єш сов. в. замости́ти, -щу́, -стиш, гл. 1) Замащивать, замостить, закладывать, заложить. Треба позламувать дубців з усякого дерева та й замостить, тоді вже ніщо не розірве греблі. Грин. І. 180. 2) Покрывать, покрыть. Хмарами пів неба замостило. Греб. 367.  Словник української мови Грінченка