Словник української мови Грінченка

замурза

Заму́рза, -зи

об. Съ запачканнымъ, замусленнымъ лицомъ.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. замурза — заму́рза іменник чоловічого або жіночого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
  2. замурза — див. брудний; неохайний  Словник синонімів Вусика
  3. замурза — -и, ч. і ж., розм. Про замурзану людину.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. замурза — НЕЧЕПУ́РА розм. (неохайна людина — у побуті, в одязі, особистих речах і т. ін.), НЕЧУПА́РА розм., СВИНЯ́ зневажл., лайл., СВИНО́ТА підсил., СВИ́НТУС фам.; ЗАМАЗУ́РА розм., ЗАМУ́РЗА розм. рідше, НЕВМИВА́КА розм. (перев. про дітей — брудний).  Словник синонімів української мови