Орфографічний словник української мови

замурза

заму́рза

іменник чоловічого або жіночого роду, істота

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. замурза — див. брудний; неохайний  Словник синонімів Вусика
  2. замурза — -и, ч. і ж., розм. Про замурзану людину.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. замурза — НЕЧЕПУ́РА розм. (неохайна людина — у побуті, в одязі, особистих речах і т. ін.), НЕЧУПА́РА розм., СВИНЯ́ зневажл., лайл., СВИНО́ТА підсил., СВИ́НТУС фам.; ЗАМАЗУ́РА розм., ЗАМУ́РЗА розм. рідше, НЕВМИВА́КА розм. (перев. про дітей — брудний).  Словник синонімів української мови
  4. замурза — Заму́рза, -зи об. Съ запачканнымъ, замусленнымъ лицомъ.  Словник української мови Грінченка