замуркотати

Замуркота́ти, -чу́, -чеш

гл.

1) Замурлыкать.

2) Забормотать. Той щось замуркотав, — чуть, лається ще. О. 1862. VIII. 27.

Значення в інших словниках

1. замуркотати — замуркота́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. замуркотати — -очу, -очеш і замуркотіти, -очу, -отиш, док., перех. і неперех. Підсил. до замуркати.  Великий тлумачний словник сучасної мови