заміс

Заміс, -су

м. Количество взятой муки, глины и т. п. для замѣшиванья. Дає жінці борошно на заміс. Мнж. 132.

Значення в інших словниках

1. заміс — замі́с іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. заміс — -у, ч. 1》 спец. Те саме, що замішування I. 2》 Маса, утворювана під час замішування чого-небудь. || Місце, де замішують глину. На заміс — уживається на означення певної кількості борошна, потрібного для замішування однієї порції тіста.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. заміс — кру́то замі́с міси́ти. Суворо, жорстоко діяти; вживати рішучих заходів. — Я змушений буду про його попередні вчинки сьогодні ж повідомити Наливайка. — Ох, пане… Як круто заміс місите. Викликали-сте на рівну розмову, а погрожуєте підступами? (Іван Ле).  Фразеологічний словник української мови
4. заміс — ЗАМІ́С, у, ч. 1. спец. Те саме, що замі́шування¹. У хлібопекарській промисловості майже повністю механізовано процеси борошнопросіювання, замісу тіста і вивантаження його з діж (Наука.., 7, 1956, 10). 2. Маса, утворювана при замішуванні чого-небудь.  Словник української мови в 11 томах