Словник української мови Грінченка

занадити

Зана́дити, -джу, -диш

гл. Завлечь, заманить. Вх. Зн. 19.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. занадити — зана́дити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. занадити — -аджу, -адиш, док., зах. Заманити, звабити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. занадити — ЗАНА́ДИТИ див. зана́джувати.  Словник української мови у 20 томах