занадити
Зана́дити, -джу, -диш
гл. Завлечь, заманить. Вх. Зн. 19.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
-
занадити —
зана́дити дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
занадити —
-аджу, -адиш, док., зах. Заманити, звабити.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
занадити —
ЗАНА́ДИТИ див. зана́джувати.
Словник української мови у 20 томах