1. Словник української мови Грінченка

зана

Зана, -ни

ж. раст. Головня зерновая, Uredo segetum. Дивись лишень... скільки Бог дав сьому чоловікові пшениці, та яка ж гарна, та чиста, нема в неї ні зани 1), ні кукілю. — 1) Зана — таке зілля, що як доспіє, то неначе сажа з квітки сиплеться і темнить пшеницю. Стор. І. 23.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зана — Зана́ = зона́, -ни́, -ні́ зона́ і зана́, -ни́, -ні́ (на рослинах) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)