занедбання

Занедба́ння, -ня

с.

1) Пренебрежете, оставленіе безъ вниманія, нерадѣніе. Защеміло серденько в моєї Лесі од того занедбання. К. ЧР. 134. Рідна мова, мова великих предків, пійшла в неї у занедбання. К. ХП. 114.

2) — себе само́го. Самоотверженіе. Дух повен жертви, повен занедбання себе самого для добра людського. К. Бай. 144.

Значення в інших словниках

1. занедбання — занедба́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. занедбання — -я, с. 1》 Дія за знач. занедбати 1). 2》 Те саме, що занедбаність.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. занедбання — Занедба́ння, -ння, -нню, -нням  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)