занютувати

Занютува́ти, -ту́ю, -єш

гл. Заклепать (о гвоздѣ или винтѣ). Рк. Левиц. Та не крути, нічого не буде: бачиш, тут не гайка, а занютовано. Брацл. у.

Значення в інших словниках

1. занютувати — ЗАНЮТУВА́ТИ див. занюто́вувати.  Словник української мови у 20 томах