занівечити Занівечити, -чу, -чиш гл. Испортить, погубить. Я сам занівечив свій вік. Шевч. 415. Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках занівечити — зані́вечити дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови занівечити — -чу, -чиш, док., рідко. Те саме, що знівечити. Великий тлумачний словник сучасної мови