запарювати

Запарювати, -рюю, -єш

сов. в. запарити, -рю, -риш, гл.

1) Запаривать, запарить. Молодиця запарила в п'ятницю на ніч квашу. Левиц. І. (Правда, 1868, стр. 12). Добрий бич запарив. Мнж. 105.

2) — чай. Заварить чай.

Значення в інших словниках

1. запарювати — запа́рювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. запарювати — -юю, -юєш, недок., запарити, -рю, -риш, док., перех. 1》 Заливати окропом продукти для приготування певної страви. || Робити запару. || Готувати настій, заливши що-небудь окропом. || Заливати окропом сухий корм, пом'якшуючи його.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. запарювати — Юю, -юєш, недок., запарити, -рю, -риш, док. 1. Створювати напруження. Перестань запарювати, а то тільки ниєш і ниєш. 2. Набридати, пригнічувати. Мене запарює така ситуація.  Словник сучасного українського сленгу
4. запарювати — Запа́рювати, -па́рюю, -па́рюєш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. запарювати — ЗАПА́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗАПА́РИТИ, рю, риш, док., перех. 1. Заливати окропом продукти для приготування певної страви. Раз наймички, не спитавши Онисі, запарили собі квашу й поставили горщик скраю на печі (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах