запертися

Запіра́тися, -ра́юся, -єшся

сов. в. запе́ртися, -пру́ся, -решся, гл. Запираться, запереться. Зійшло сонце; Україна де палала, тліла, а де шляхта, запершися, у будинках мліла. Шевч. 174.

Значення в інших словниках

1. запертися — запе́ртися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. запертися — див. запиратися I.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. запертися — запе́ртися використати усі потенційні можливості, силу волі тощо, щоб досягти бажаного результату (ст): Бо як був вітер, то треба було добре запертися, щоб втримати хоругов (Богачевський); О, йому таки багато людей говорили, що не зможе того доконати...  Лексикон львівський: поважно і на жарт
4. запертися — ЗАПЕ́РТИСЯ див. запира́тися¹.  Словник української мови в 11 томах