Словник української мови Грінченка

заплескати

Заплеска́ти, -щу, -щеш

гл.

1) Заплескать. Заплескала в долоні. Левиц. І. 352.

2) см. запліскувати.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. заплескати — I -ещу, -ещеш, док. Почати плескати. || перен. Почати поширювати плітки. Заплескати в долоні — оплесками виявити схвалення кому-, чому-небудь або радість з якогось приводу. II див. запліскувати I.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. заплескати — заплеска́ти 1 дієслово доконаного виду почати плескати заплеска́ти 2 дієслово доконаного виду облити; оббризкати  Орфографічний словник української мови
  3. заплескати — ЗАПЛЕСКА́ТИ¹ див. запле́скувати.  Словник української мови у 20 томах
  4. заплескати — ЗАПЛЕСКА́ТИ¹, ещу́, е́щеш, док. Почати плескати. Заплескали у захваті руки (Сос., І, 1957, 488); Він [М. Л. Кропивницький] вийшов — сотні голубиних крил, Зірвавшися, в повітрі заплескали.  Словник української мови в 11 томах