заповідати — Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

заповідати — (залишати в спадок) відказувати, (письмово) записувати. Словник синонімів Полюги
заповідати — Заповіда́ти. 1. Оголошувати про якусь подію. Сходини були справді гарні й дуже оживлені. Було багато людей, із інтелігенції й чернівських міщан, [...] були й люди з-поза Чернівців, головно вчителі, бо сходини заповідала "Буковина” вже 19. Українська літературна мова на Буковині
заповідати — (майно) лишати у спадок, відписувати; (з нст. щоб) наказувати, казати; (погоду) Г. казати наперед, віщувати; (майбутнє, кому) пророчити, обіцяти. Словник синонімів Караванського
заповідати — -аю, -аєш, недок., заповісти, -ім, -іси, док., перех. 1》 Висловлювати свою передсмертну волю. || Залишати що-небудь комусь після своєї смерті у спадок. 2》 перен. Давати які-небудь настанови, розпорядження щодо дальших дій, норм поведінки і т. ін. 3》 тільки недок., діал. Віщувати, обіцяти що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
заповідати — заповіда́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
заповідати — заповіда́ти 1. оголошувати (ст): Театр і його діячі не люблять критики; вони показують себе на сцені і бажають, щоб їх хвалили. Дирекція театру висловила своє обурення та заповіла виставу “Паливоди” на кожний день наступного тижня (Тарнавський... Лексикон львівський: поважно і на жарт
заповідати — ЗАЛИША́ТИ (віддавати, передавати в чиєсь користування, в спадщину і т. ін.), ЛИША́ТИ, ПОЛИША́ТИ, ПОКИДА́ТИ, ПЕРЕДАВА́ТИ, ОБЛИША́ТИ розм., ОСТАВЛЯ́ТИ (ЗОСТАВЛЯ́ТИ) рідко. — Док. Словник синонімів української мови
заповідати — Заповіда́ти, -да́ю, -да́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
заповідати — ЗАПОВІДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗАПОВІСТИ́, і́м, іси́, док., перех. 1. Висловлювати свою передсмертну волю. — Зятечку мій милий!..От же твоя хусточка сватаная!... Словник української мови в 11 томах