Словник української мови Грінченка

запоганити

Запоганити

см. запоганювати.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. запоганити — див. запоганювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. запоганити — запога́нити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  3. запоганити — ЗАБРУДНИ́ТИ (про приміщення, подвір'я, посуд і под. вмістище чи місце — зробити брудним), ЗАПОГА́НИТИ підсил. розм., СПОГА́НИТИ підсил. розм., ЗАПА́КОСТИТИ підсил. розм., ЗАПАСКУ́ДИТИ підсил. розм., ОБПАСКУ́ДИТИ підсил. розм., СПАСКУ́ДИТИ підсил. розм.  Словник синонімів української мови
  4. запоганити — ЗАПОГА́НИТИ див. запога́нювати.  Словник української мови в 11 томах