запоганювати

Запоганювати, -нюю, -єш

сов. в. запоганити, -ню, -ниш, гл. Загаживать, загадить, осквернять, осквернить. Паршива вівця все стадо запоганить. Ном. № 5987.

Значення в інших словниках

1. запоганювати — -юю, -юєш, недок., запоганити, -ню, -ниш, док., перех., розм. 1》 Засмічуючи, забруднюючи, робити що-небудь поганим. 2》 перен. Те саме, що оскверняти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. запоганювати — запога́нювати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
3. запоганювати — ЗАБРУДНИ́ТИ (про приміщення, подвір'я, посуд і под. вмістище чи місце — зробити брудним), ЗАПОГА́НИТИ підсил. розм., СПОГА́НИТИ підсил. розм., ЗАПА́КОСТИТИ підсил. розм., ЗАПАСКУ́ДИТИ підсил. розм., ОБПАСКУ́ДИТИ підсил. розм., СПАСКУ́ДИТИ підсил. розм.  Словник синонімів української мови
4. запоганювати — ЗАПОГА́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗАПОГА́НИТИ, ню, ниш, док., перех., розм. 1. Засмічуючи, забруднюючи, робити що-небудь поганим. — Кожний такий пушок — се ось такий здоровенний будяк, що запоганить квадратову стопу землі (Фр.  Словник української мови в 11 томах