заполонити

Заполони́ти, -ню́, -ниш

гл. Плѣнить, взять въ плѣнъ. Душу мою заполониш. Млак. 8. Думка, як би заполонити Четвертинського. Стор. МПр. 71.

Значення в інших словниках

1. заполонити — див. заполонювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. заполонити — заполони́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
3. заполонити — ЗАЧАРО́ВУВАТИ (справляючи надзвичайно приємне враження, викликати почуття захоплення своєю привабливістю, чарівністю), ЗАВОРО́ЖУВАТИ, ЧАРУВА́ТИ, УЧАРО́ВУВАТИ (ВЧАРО́ВУВАТИ) рідше, ЗАХО́ПЛЮВАТИ, ПІДКОРЯ́ТИ, ПОКОРЯ́ТИ, ПОЛОНИ́ТИ, ЗАПОЛО́НЮВАТИ...  Словник синонімів української мови
4. заполонити — ЗАПОЛОНИ́ТИ див. заполо́нювати.  Словник української мови в 11 томах