гл. Зажелтѣть, зарыжѣть. Жито заполовіло — жнива надходять.
Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках
заполовіти —
-іє, док. Почати половіти. || безос.
Великий тлумачний словник сучасної мови
заполовіти —
заполові́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
заполовіти —
ЗАПОЛОВІ́ТИ, і́є, док. Почати половіти. — Жнива ось настають, на вашій десятині, видів я, пшениця заполовіла, аж любо… (Кундзич, Пов. і нов., 1938, 214); // безос. — В полі порожньо — на базарі дорого. У полі заполовіло — на торзі подешевіло (Збан., Сеспель, 1961, 399).
Словник української мови в 11 томах