1. Словник української мови Грінченка

заполовіти

Заполовіти, -вію, -єш

гл. Зажелтѣть, зарыжѣть. Жито заполовіло — жнива надходять.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заполовіти — -іє, док. Почати половіти. || безос. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. заполовіти — заполові́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. заполовіти — ЗАПОЛОВІ́ТИ, і́є, док. Почати половіти. — Жнива ось настають, на вашій десятині, видів я, пшениця заполовіла, аж любо… (Кундзич, Пов. і нов., 1938, 214); // безос. — В полі порожньо — на базарі дорого. У полі заполовіло — на торзі подешевіло (Збан., Сеспель, 1961, 399). Словник української мови в 11 томах