заполовіти
ЗАПОЛОВІ́ТИ, і́є, док. Почати половіти.
— Жнива ось настають, на вашій десятині, видів я, пшениця заполовіла, аж любо… (Кундзич, Пов. і нов., 1938, 214);
// безос.
— В полі порожньо — на базарі дорого. У полі заполовіло — на торзі подешевіло (Збан., Сеспель, 1961, 399).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- заполовіти — -іє, док. Почати половіти. || безос. Великий тлумачний словник сучасної мови
- заполовіти — заполові́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- заполовіти — Заполовіти, -вію, -єш гл. Зажелтѣть, зарыжѣть. Жито заполовіло — жнива надходять. Словник української мови Грінченка