запола
ЗАПО́ЛА, и, ж., діал.
1. Поділ жіночої сорочки.
Дід і вкинув їй у заполу жменю жару… Баба одійшла трошки… а дай подивлюсь, що воно тут за жар в пелені. Коли подивилась, аж воно повна жменя грошей (Сл. Гр.).
2. Пола.
Тихін витер лице заполою кожушка (Головко, II, 1957, 125).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- запола — -и, ж., діал. 1》 Поділ жіночої сорочки. 2》 Пола. Великий тлумачний словник сучасної мови
- запола — Запо́ла, -ли ж. Подолъ женской рубахи. Дід і вкинув їй у заполу жменю жару... Баба одійшла трошки... а дай по дивлюсь, що воно тут за жар в пелені. Коли подивилась, аж воно повна жменя грошей. ХС. IV. 23. Словник української мови Грінченка