заполовіти

заполові́ти

-іє, док.

Почати половіти.

|| безос.

Значення в інших словниках

1. заполовіти — заполові́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. заполовіти — ЗАПОЛОВІ́ТИ, і́є, док. Почати половіти. — Жнива ось настають, на вашій десятині, видів я, пшениця заполовіла, аж любо… (Кундзич, Пов. і нов., 1938, 214); // безос. — В полі порожньо — на базарі дорого. У полі заполовіло — на торзі подешевіло (Збан., Сеспель, 1961, 399).  Словник української мови в 11 томах
3. заполовіти — Заполовіти, -вію, -єш гл. Зажелтѣть, зарыжѣть. Жито заполовіло — жнива надходять.  Словник української мови Грінченка