заполовіти
ЗАПОЛОВІ́ТИ, і́є, док. Почати половіти.
— Жнива ось настають, на вашій десятині, видів я, пшениця заполовіла, аж любо… (Кундзич, Пов. і нов., 1938, 214);
// безос.
— В полі порожньо — на базарі дорого. У полі заполовіло — на торзі подешевіло (Збан., Сеспель, 1961, 399).
Словник української мови (СУМ-11)