запола

ЗАПО́ЛА, и, ж., діал.

1. Поділ жіночої сорочки.

Дід і вкинув їй у заполу жменю жару… Баба одійшла трошки… а дай подивлюсь, що воно тут за жар в пелені. Коли подивилась, аж воно повна жменя грошей (Сл. Гр.).

2. Пола.

Тихін витер лице заполою кожушка (Головко, II, 1957, 125).

Значення в інших словниках

1. запола — -и, ж., діал. 1》 Поділ жіночої сорочки. 2》 Пола.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. запола — Запо́ла, -ли ж. Подолъ женской рубахи. Дід і вкинув їй у заполу жменю жару... Баба одійшла трошки... а дай по дивлюсь, що воно тут за жар в пелені. Коли подивилась, аж воно повна жменя грошей. ХС. IV. 23.  Словник української мови Грінченка