запонка

Запона, -ни

ж.

1) Пологъ, занавѣска. На вікнах... запони. Мир. Пов. ІІ. 56. Чорною запоною застилає очі. Мир. Пов. І. 120.

2) Застежка. Срібнії запони. Лукаш. 46.

3) Препятствіе, помѣха. Камен. у. ум. запо́нка. Одчини! — Не одчиняє. Він як суне двері ногою... У хату, — аж він там за запонкою. ЗОЮР. І. 160.

Значення в інших словниках

1. запонка — див. перешкода  Словник синонімів Вусика
2. запонка — -и, ж. Застібка з металу або іншого матеріалу для манжетів чи коміра верхньої чоловічої сорочки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. запонка — Застібка, запиначка, галка, гаплик, спінка, спона, чепрата, шпонька, шпона, див. булавка, брошка, застіжка, аграф, пряжка  Словник чужослів Павло Штепа
4. запонка — за́понка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
5. запонка — ЗА́ПОНКА, и, ж. Застібка з металу або іншого матеріалу для манжетів чи коміра верхньої чоловічої сорочки. В голубих манжетах шовкової сорочки виднілися золоті запонки (Чорн., Потік.., 1956, 184).  Словник української мови в 11 томах